Жизнь - Отечеству, Честь - никому

Суббота, 02 Май 2020 14:48

Йому мало б виповнитися 27 років...

Дорогі брати-кадети!

Давайте згадаємо сьогодні нашого товариша - наймолодшого серед Героїв Андрія Кизила. Сьогодні його 27 день народження. Але він не дожив навіть до свого 24-річча.

Саме Андрій Кизило, Герой України, навічно став для нас символом цієї війни. Тому що він - кадровий офіцер, професіонал, що з дитинства обрав професію "Батьківщину захищати".

Він народився в самому серці України - у мальовничому містечку Умань. Його батько хотів стати київським суворовцем. Але не судилося. Мрію батька здійснив син Андрій. На той час училище вже мало назву Київський військовий ліцей імені Івана Богуна.

Андрій був одним з найкращих кадетів 1-ї навчальної роти, до лав якої тепер він зарахований навічно. Ця рота виховала в далекі 70-ті ще одного героя - Ігоря Миколайовича Плосконоса, Героя Радянського Союзу, воїна-афганця. Це ще раз доводить, що тут самі стіни виховують справжніх незламних воїнів.

Після КВЛ Андрій Кизило навчався у Львівській академії сухопутних військ, де теж був одним з найкращих курсантів. Він чудово знав англійську мову, філігранно знався на керівництві підрозділами. У 22 роки він вже обіймав посаду начальника штабу батальйону. Безумовно він мав стати одним з керівників нового українського війська, генералом нового покоління.

У Львові Андрій Кизило зустрів своє кохання - дружину Оксану, яка народили йому чудового сина Артемчика, копію батька.

...Ми до сих пір впевнені, що після кількох років участі у бойових діях Андрія Кизило треба було направити в тил. Тому що такі молоді офіцери з бойовим досвідом мали б стати основою для розбудови Збройних Сил нового зразка. Але сувора правда війни така, що завжди гинуть НАЙКРАЩІ.

Низький уклін тобі, Андрію! Вічна Слава!

Прочитано 156 раз Последнее изменение Суббота, 02 Май 2020 15:25

Галерея изображений