Як завжди зворушливо відбулося святкування 77-ї річниці заснування Київського суворовського військового училища – Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
Звичайно, протиепідемічні заходи внесли свої корективи, але це не завадило братам-кадетам зустрітися в рідних стінах, відчути спільне биття сердець, зануритись в романтичну атмосферу дитинства з погонами на плечах.
Випускники почали збиратися біля КПП ще з 10:30. Обійми, спогади, дружні жарти… Різні покоління суворовців і ліцеїстів, як одна родина, зустрілися біля рідних стін. Тут були й ті, хто закінчив Київське суворовське ще у далекі 60-ті, й ті, хто на початку 90-х навчався саме під час перехідного етапу, коли формувалися нові ідеологічні орієнтири. Але основні підвалини виховання залишилися: вірність Батьківщині, любов до України, готовність віддати життя за її свободу та незалежність, шанування рідної історії та культури.
Ми вдячні начальнику Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Герою України генерал-майору Ігорю Гордійчуку, його заступнику полковнику Євгену Пікулю за запрошення та гостинний прийом. І, звичайно, ми дуже вдячні колективу ліцею та вихованцям, що влаштували для гостей невеличкий концерт.
Ми знову відчули себе 15-річними, коли дивились на виступи хлопців і дівчат. Трохи незвично було бачити на сцені, а потім і в коридорах військового освітнього закладу представниць, так би мовити, «слабкої» статі. Але це теж – реалії сьогодення та данина тренду на гендерну рівність…
Після концерту Герой України Ігор Гордійчук вручив випускникам подарунки – сувеніри з символікою ліцею.
У відповідній промові слова вдячності від випускників висловив випускник 1975 року генерал-лейтенант Олександр Кривенко:
«Шановні присутні, сьогодні річниця нашої Alma Mater. Для мене Київське суворовське військове училище, а зараз Київський військовий ліцей, – це сходинка світогляду: що є держава Україна, що її потрібно захищати. Це зразок того, як потрібно навчати військовій справі. Кращої організації навчального процесу, ніж в стінах ліцею, я за своє життя не бачив. Зараз, викладаючи в Університеті оборони, я застосовую ті методи, які застосовували до нас вчителі. Наше завдання як випускників – разом з керівництвом ліцею забезпечити якість навчання, щоб звання суворовець, як було в нас, а зараз ліцеїст ліцею Богуна – богунівець, було не тільки почесним, а й слугувало знаком і якості освіти, і людяності: що цей офіцер навчений, що він патріот, що він пишається Батьківщиною і буде її захищати до останньої краплі крові».
Нам було приємно, що серед гостей був і очільник Державної прикордонної служби України генерал-майор Сергій Дейнеко – випускник 2-ї навчальної роти 1992 року, представник останнього, наймолодшого покоління суворовців. Сергій Васильович брав участь у бойових діях на Сході України, отримав поранення, проявив себе, як мужній офіцер і відповідальний командир.
У своїй промові до випускників, командування ліцею та вихованців він зокрема сказав:
«Шановний Ігорю Володимировичу, дорогі кадети! Ви знаєте, це почуття, коли є велика родина випускників багатьох років. Два роки тому я був тут на такому ж заході, і були випускники-кадети з перших випусків. І це так зворушливо, що скрізь усе життя ми проносимо цю дружбу, і ці чоловічі стосунки, закладені саме тут, в цих стінах. Тут ми навчилися цінити один одного, підставляти плече, а іноді й брати на себе чужу провину та йти за друга в наряд. Ігоре Володимировичу, я від імені нас усіх бажаю ліцею процвітання, міцного здоров’я усім і особисто вам. Я дуже радий, що свого часу керівництво Держави прийняло таке рішення, і зараз Київський військовий ліцей імені Івана Богуна очолює така легендарна людина – справжній патріот, справжній Герой! Я впевнений, що це дуже мотивує хлопців, що їм є на кого рівнятися, що вони мають приклад жертовного служіння Батьківщині. Це дуже важливо. А ми зі свого боку готові всебічно допомагати. Прикордонна служба завжди буде готова підтримати ліцей. Можливо, буде доречно обладнати один з класів для навчань з прикордонної тематики… З святом усіх!»
Серед представників Державної прикордонної служби, що прибули на захід, був і випускник 3-ї роти 1982 року, заступник директора Департаменту матеріального та технічного забезпечення ДПСУ полковник Ігор Булгаков. Він з інтересом оглянув навчальні класи рідної роти на 2-му поверсі біля кадетської їдальні та глядацької зали клубу. Тридцять вісім років минуло… А усе, що було, – ніби вчора…
У президента ВГО «Всеукраїнська асоціація «КАДЕТСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ» Романа Солодкого, голови ради Асоціації Володимира Чепового, виконавчого директора Євгена Смушкова, членів ради Романа Сазонова та Олександра Кривенка була добра нагода поспілкуватися з керівником Держприкордонслужби генерал-майором Сергієм Дейнеко у неформальній обстановці, обговорити нагальні питання кадетської освіти та військово-патріотичного виховання в Україні.
Після офіційної частини випускники прогулялися коридорами рідного училища. На жаль, розташування рот були зачинені через карантинні заходи. Але була можливість подивитися деякі навчальні класи, побачити своїх нащадків – сучасних ліцеїстів.
Як завжди у цей день, спілкування продовжилося вже у групах по різних випусках. Хтось вирішив пройтися територією, оглянути знайомі з дитинства закутки, хтось «завис» у кадетському буфеті за чашкою чаю з булочкою, хтось робив фотосесії та спілкувався у мережі з однокашниками, що з різних причин не змогли приїхати в Київ.
Свято пройшло дуже емоційно. Не дивлячись на скромний масштаб цьогорічного заходу, він залишив по собі світлі відчуття. Ще раз вітаємо вас, брати-кадети!
Життя – Батьківщині! Честь – нікому!
