Вы здесь: Главная Першосуворовцю Веніаміну Олександровичу Горобцю виповнюється 89 років. Вітаємо нашого брата-кадета!
11 січня 2023 року першосуворовцю Веніаміну Олександровичу Горобцю виповнюється 89 років!
Вітаємо, наш любий брат-кадет! Бажаємо здоров'я, бадьорості, довголіття, нових творчих успіхів!
Веніамін Олександрович став суворовцем у далекому 1943 році. Перші роки навчання пройшли у Чугуєві Харківської області. У 1948 році училище передислокувалося до Києва. Тоді кадети вчилися довго... К доросле життя суворовець Горобець пішов вже з нашої рідної будівлі на бульварі Лесі Українки, 25 у липні 1953-го.
Веніамін Олександрович закінчив училище з "срібною" медаллю, потім навчався в Одеському Червонопрапорному піхотному училищі ім. Ворошилова.
Служив загальновійськовим командиром у Шостці, Білій Церкві, Києві, Групі Радянських Військ у Німеччині, на Далекому Сході.
Веніамін Олександрович народився в Україні, в Луганській (тоді Ворошировградській) області. Сюди ж, на улюблену Батьківщину, повернувся після виходу на пенсію. І зараз наш кадет-ветеран мешкає на Київській Оболоні. Ми маємо щастя зустрічатися з нашим старшим братом-кадетом, слухати його цікаві розповіді про суворовське дитинство.
Веніамін Олександрович постійно радує нас своїми новими віршами. Він чудовий поет, тонкий лірик. Коли дозволяє здоров’я Веніамін Олександрович бере участь у проектах ВГО "Всеукраїнська асоціація "КАДЕТСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ", зустрічається з сучасними вихованцями військових ліцеїв. Для нас Веніамін Горобець - приклад справжнього товариша, друга, словом, - кадета!
Суворовців виховували та навчали так, що вони ставали і суворими загальновійськовими командирами, і тонкими ліриками! Це люди особливого ґарту! Вірши Веніаміна Олександровича - душевні, глибокі. В його день народження ми публікуємо один з віршів поэта... про самого себе.
Родила меня мать под крещенский мороз
Среди белого снега и белых берёз,
Где под небом высоким в заснеженный ряд
Белоснежные хаты, как в сказке, стоят.
И где б ни был потом я, невзгоды деля,
Я всегда тебя помнил, родная земля.
Твоих песен крылатых тягучий мотив,
Белобокие хаты и нивы разлив.
Всё мне любо до смерти, где смалку я рос,
Где на свет народился в крещенский мороз.
І ще один вірш. На нашу думку, дуже мудрий...
Нам завидовать будут,
Сомнений в том нет,
И чем дальше - тем больше
Завидовать будут.
Мы придём к вам в сердца,
Как приходит рассвет,
Среди праздников светлых
И яростных буден.
Мы хранили отцовский
И дедов завет,
Чтили землю свою -
Не нужна нам чужая.
Мы любовь пронесли
Через тысячи бед...
Та любовь, как звезда,
Никогда не сгорает.
Она будет светить
В звонах праздничных дат,
Шелестеть кумачом
В синеве первомая.
Может, кто-то из вас,
Оглянувшись назад,
В гуле тесных шеренг
Нас, ушедших, узнает.
Мы счастливыми были,
Нас гнули и жгли,
Бил истории в грудь
Обжигающий ветер,
Но мы правду людскую
Для вас сберегли,
И Победу над злом -
Всем, живущим на Свете.
Нам завидовать будут,
Сомнений в том нет,
Как бы ни был наш путь
И ухабист, и труден.
Мы придём к вам в сердца,
Как приходит рассвет:
С добрым утром, друзья!
С добрым утром вас, люди!
На світлинах: суворовець Веніамін Горобець, 1-й взвод 1-ї роти КвСВУ (командир взводу капітан Голинський Олександр Антонович), на роботі в училищному фруктовому саду, Атестат зрілості з позначкою про вручення "срібної" медалі, з бійцями під час служби в Німеччині, грамота Веніаміну Горобцю від Товариства німецько-радянської дружби, начальник КВЛ ім. Івана Богуна генерал-майор Леонід Кравчук вручає ветерану-випускнику Веніаміну Горобцю почесну грамоту за активну участь у вихованні ліцеїстів (2007 рік).