Вторник, 10 Январь 2023 10:09

Першосуворовцю Веніаміну Олександровичу Горобцю виповнюється 89 років. Вітаємо нашого брата-кадета!

11 січня 2023 року першосуворовцю Веніаміну Олександровичу Горобцю виповнюється 89 років!

Вітаємо, наш любий брат-кадет! Бажаємо здоров'я, бадьорості, довголіття, нових творчих успіхів!

Веніамін Олександрович став суворовцем у далекому 1943 році. Перші роки навчання пройшли у Чугуєві Харківської області. У 1948 році училище передислокувалося до Києва. Тоді кадети вчилися довго... К доросле життя суворовець Горобець пішов вже з нашої рідної будівлі на бульварі Лесі Українки, 25 у липні 1953-го.

Веніамін Олександрович закінчив училище з "срібною" медаллю, потім навчався в Одеському Червонопрапорному піхотному училищі ім. Ворошилова.

Служив загальновійськовим командиром у Шостці, Білій Церкві, Києві, Групі Радянських Військ у Німеччині, на Далекому Сході.

Веніамін Олександрович народився в Україні, в Луганській (тоді Ворошировградській) області. Сюди ж, на улюблену Батьківщину, повернувся після виходу на пенсію. І зараз наш кадет-ветеран мешкає на Київській Оболоні. Ми маємо щастя зустрічатися з нашим старшим братом-кадетом, слухати його цікаві розповіді про суворовське дитинство.

Веніамін Олександрович постійно радує нас своїми новими віршами. Він чудовий поет, тонкий лірик. Коли дозволяє здоров’я Веніамін Олександрович бере участь у проектах ВГО "Всеукраїнська асоціація "КАДЕТСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ", зустрічається з сучасними вихованцями військових ліцеїв. Для нас Веніамін Горобець - приклад справжнього товариша, друга, словом, - кадета!

Суворовців виховували та навчали так, що вони ставали і суворими загальновійськовими командирами, і тонкими ліриками! Це люди особливого ґарту! Вірши Веніаміна Олександровича - душевні, глибокі. В його день народження ми публікуємо один з віршів поэта... про самого себе.

Родила меня мать под крещенский мороз

Среди белого снега и белых берёз,

Где под небом высоким в заснеженный ряд

Белоснежные хаты, как в сказке, стоят.

И где б ни был потом я, невзгоды деля,

Я всегда тебя помнил, родная земля.

Твоих песен крылатых тягучий мотив,

Белобокие хаты и нивы разлив.

Всё мне любо до смерти, где смалку я рос,

Где на свет народился в крещенский мороз.

 

І ще один вірш. На нашу думку, дуже мудрий...

 

Нам завидовать будут,

Сомнений в том нет,

И чем дальше - тем больше

Завидовать будут.

Мы придём к вам в сердца,

Как приходит рассвет,

Среди праздников светлых

И яростных буден.

Мы хранили отцовский

И дедов завет,

Чтили землю свою - 

Не нужна нам чужая.

Мы любовь пронесли

Через тысячи бед...

Та любовь, как звезда,

Никогда не сгорает.

Она будет светить

В звонах праздничных дат,

Шелестеть кумачом

В синеве первомая.

Может, кто-то из вас,

Оглянувшись назад,

В гуле тесных шеренг

Нас, ушедших, узнает.

Мы счастливыми были,

Нас гнули и жгли,

Бил истории в грудь

Обжигающий ветер,

Но мы правду людскую

Для вас сберегли,

И Победу над злом - 

Всем, живущим на Свете.

Нам завидовать будут,

Сомнений в том нет,

Как бы ни был наш путь

И ухабист, и труден.

Мы придём к вам в сердца,

Как приходит рассвет:

С добрым утром, друзья!

С добрым утром вас, люди!

На світлинах: суворовець Веніамін Горобець, 1-й взвод 1-ї роти КвСВУ (командир взводу капітан Голинський Олександр Антонович), на роботі в училищному фруктовому саду, Атестат зрілості з позначкою про вручення "срібної" медалі, з бійцями під час служби в Німеччині, грамота Веніаміну Горобцю від Товариства німецько-радянської дружби, начальник КВЛ ім. Івана Богуна генерал-майор Леонід Кравчук вручає ветерану-випускнику Веніаміну Горобцю почесну грамоту за активну участь у вихованні ліцеїстів (2007 рік).

 

Прочитано 275 раз Последнее изменение Среда, 11 Январь 2023 12:29